колектор

ч., спец.

1) род. -у. Установа, яка займається збором і розподілом чого-небудь між підвідомчими організаціями.

2) род. -а. Особа, що збирає певні зразки чого-небудь (гірських порід, ґрунтів тощо), описує їх і зберігає.

3) род. -у. Широкий канал або труба для збирання рідин чи газів з інших каналів (труб) і відведення їх у певне місце.

••

Каналізаці́йний коле́ктор — трубопровід зовнішньої каналізаційної мережі для збирання та відведення стічних вод.

4) род. -а. Частина динамо-машини, за допомогою якої змінний струм перетворюється в постійний.

5) род. -а. Частина якоря електричної машини, яка служить електромеханічним перетворювачем частоти струму в електричних машинах.

6) род. -а. Один з електродів транзистора.

7) Частина транзистора, призначена, гол. чином, для приймання носіїв заряду з бази.

8) род. -у. Підземна галерея під поверхнею вулиць для укладання кабелів чи труб.